2оо-летию Шевченко посвящается.

Очень много знаю

Садок вишневий коло хати.Хрущі над вишнями гудуть.Плугатарі з плугами йдуть.Співають, ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.Сім'я вечеря коло хати,вечірня зіронька встає.Донька вечерять подає, а мати хоче поучати, та соловейко не дає.

Почему-то еще со школы помню и с сыном несколько лет подряд учили его, вот только в этом году все смазалось, реферат только готовили.Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, І матері вечерять ждуть. Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, Дочка вечерять подає, А мати хоче поучати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула біля них. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не затих.

Як умру то поховайте мене серед степу широкого на Вкраiнi милiй  (а дольше помню через слово,позорится не буду))

Не женись ты на богатой -Выгонит из хаты,Не женись и на убогой -Проживешь недолго,А женись на вольной воле -На казачьей доле:Как была она - такоюБудет ввек с тобою.

мені  тринадцятий миналоя пас ягната за селомчи то так сонечко сіялочи так мені чого було?Мені так любо, любо стало,Неначе в Бога......Уже прокликали до паюА я собі у бур’яніМолюся Богу... І не знаю,Чого маленькому меніТойді так приязно молилось,Чого так весело було.Господнє небо, і село,Ягня, здається, веселилось!І сонце гріло, не пекло!...

Как умру, похоронитеНа Украйне милой,Посреди широкой степиВыройте могилу,Чтоб лежать мне на кургане,Над рекой могучей,Чтобы слышать, как бушуетСтарый Днепр под кручей.

На розпутті кобзар сидить, та на кобзі грає.Кругом хлопці та дівчата, яяк мак розцвітають. Грає кобзар, виспівує, вимовля словами Як москалі, орда, ляхи бились з козаками.   Встає хмара зза лиману, а другая з поля. Зажурилась Україна – така її доля. Зажурилась, заплакала як мала дитина, Ніхто її не рятує – козачество гине.   Гине слава, Батьківщина, немає де дітись. Виростають нехрещені козацькії діти, Кохаються невінчані, без попа ховають, Запродана жидам віра, в церкву не пускають…

Борітеся- поборете,Вам Бог помагаєЗа вас правда, за вас слава і воля Святая 

Реве та стогне Дніпр широкийСердитий вітер завиваДодолу верби гне широкіГорами хвилю підійма. Помню и дальше, но боюсь ошибиться! Еще знаю заповіт, Катерину немного!У нас учительница по Укр. Литературе зверь была, Шевченко она любила особенно!